Синдром опустілого гнізда: як пережити цей кризис? 🏠

Колись усі діти виростають та залишають батьківську хату. Син чи дочка їдуть навчатися в інше місто, створюють свої сім’ї. Момент початку самостійного життя дітей стає черговою психологічною кризою для батьків. У психології його називають синдромом спорожнілого гнізда. Він негативно позначається на емоційному та психічному стані людей і може призвести до депресії чи розпаду сім’ї. Які симптоми йому притаманні та як легше пережити кризу порожнього гнізда, розповімо у цій статті.

Коли виникає синдром покинутого гнізда?

У психології синдром порожнього гнізда перестав бути діагнозом. Це цілий комплекс емоцій, в якому можуть бути:

• розгубленість, 
• почуття внутрішньої порожнечі,
• Сум, 
• підвищена тривожність, 
• почуття самотності,
• втрата віри у майбутнє

Коли діти йдуть від батьків жити самостійно , покинутий будинок нагадує їм порожнє гніздо, оскільки створюється відчуття завершеності сімейних стосунків.

Особливо тяжко цю кризу переживають жінки. Для появи хворобливого стану вони мають кілька причин:

• нема про кого більше дбати;
• зміна звичного способу життя;
• хвилювання за дитину, неможливість контролювати її дії;
• надлишок зайвого часу через відсутність особистих інтересів, які пов’язані з дітьми.

Що ускладнює перебіг синдром розореного гнізда:

1. Криза середнього віку. Зазвичай діти готові до самостійності, коли їхнім батькам 38-45 років. Якщо синдром порожнього гнізда потрапляє цей вік, він накладається на особистісний криза, який супроводжують переосмислення життєвих цінностей, сумніви у правильності вибору та прийнятих рішень. Позбавлення батьківських обов’язків може спонукати до думок про непотрібність і призвести до депресії.
2. Гормональна розбудова. Після 45 років в організмі жінки виявляються перші ознаки згасання репродуктивної системи, стають помітними вікові зміни у зовнішності. Вона відчуває страх старості, що насувається.
3. Загроза розлучення . Коли діти їдуть із дому, стосунки між батьками змінюються. Якщо в шлюбі подружжя трималося разом тільки заради дітей, то з їх відходом стає непотрібним одне одному. Виникають роздратування, нерозуміння, конфлікти і шлюб розпадається.

Як впоратися із синдромом спорожнілого гнізда?

У психології існують різні точки зору щодо того, у що може вилитися синдром спорожнілого гнізда.

Деякі експерти як наслідки такого стану вказують розвиток депресії, неврозів та ментальних розладів. Інші бачать у «спустілому гнізді» нові точки зростання для батьків, можливість реалізувати відстрочені плани, спробувати себе в інших сферах діяльності.  

Але якщо синдром порожнього гнізда затягнувся і приносить страждання, то треба не чекати спонтанного дозволу, а шукати способи його подолання. Що може допомогти у цьому:

1. Дозволити собі негативні емоції. Сум через розлуку з дитиною — нормальне почуття, яке потрібно прожити, а не заганяти всередину себе.
2. Побачити у дитині особистість. Ви його виростили, допомагали та оберігали довгі роки. Тепер він став окремою дорослою особистістю зі своїми інтересами та бажаннями, і чекає від вас поваги та прийняття.
3. Зайнятися самореалізацією. Батьківство забирає багато часу та ресурсів. Коли діти залишають будинок, саме час згадати все те, що ви відкладали на потім.
4. Звернути увагу на чоловіка. Намагайтеся підтримувати одне одного, знайти щось нове та цікаве в людині, яка довго прожила з вами. Можна зайнятися спільною справою, влаштовувати романтичні побачення.
5. Завести домашнього улюбленця. Часто таку пораду дають психологи одиноким батькам, які переживають синдром спорожнілого гнізда. Це дозволить не лише застосувати свою турботу та ласку, а й знайти нових знайомих, розширити коло інтересів.
6. Залишатися на зв’язку. Зараз існує багато можливостей підтримувати спілкування, навіть коли діти їдуть далеко. Можна вигадати традиції спільного відпочинку чи проведення свят, де вся родина збиратиметься. 

«Психологія»