Протоколи харчування: кому показані, як вони працюють 📋
Про що мова? Лікувальні протоколи харчування є дієти, розроблені за участю нутриціологів. Направлено вони на підтримку функцій організму та боротьбу з різними захворюваннями.
Які є? Найчастіше застосовуються протоколи харчування загального призначення БДБКБЗ та GAPS. Поряд із цими дієтами використовуються і більш вузьконаправлені, наприклад, аутоімунні, LCHF. Ціль у них у всіх одна – збалансувати раціон для зміцнення здоров’я.
Лікувальні протоколи харчування – це типи раціону, розроблені для вирішення проблем зі здоров’ям людини. Не обмежуються лише зниженням ваги, а спрямовані на корекцію конкретних станів організму. Кожен протокол харчування є персоналізованим меню, яке враховує індивідуальні потреби та особливості людини.
Для вибору лікувального раціону та слідування йому рекомендується консультація з кваліфікованим спеціалістом із харчування (нутриціологом). Він зможе оцінити стан здоров’я людини, рекомендувати ефективніші та безпечніші методи харчування.
Види протоколів харчування:
Дотримання лікувальних протоколів харчування часто потребує зміни звичок та способу життя. Це може бути викликом, але завдяки поступової адаптації зміни можуть стати ключем до досягнення та підтримання оптимального стану здоров’я. Важливо, щоб зміна раціону відбувалася поступово.
Перехід на новий тип харчування зазвичай триває близько місяця. Таким чином, ви зможете м’яко та безпечно активізувати зміни, необхідні організму для відновлення. Спочатку ви можете відчувати дискомфорт, наприклад, слабкість або почуття тяжкості в кишечнику – це природна реакція.
Ці протоколи – не чудодійні засоби, які не замінюють основне лікування. Вони виконують допоміжну роль у комплексному підході до покращення здоров’я та вимагають тривалого часу та терпіння для досягнення результатів.
Він є системою харчування, основна мета якої – повністю виключити або звести до мінімуму споживання продуктів, що містять глютен, казеїн і цукор. По суті, абревіатура БДБКБС розшифровується як «без глютену, без казеїну, без цукру».
Так як ці речовини є живильним середовищем для розвитку патогенної флори в організмі, то в результаті процеси травлення можуть бути порушені. Наприклад, казеїн може викликати злипання мікроворсинок у тонкому кишечнику, що негативно позначається на травленні.
Впровадження протоколу БДБКБС може бути корисним для будь-якої людини, але важливо попередньо проконсультуватися з фахівцем. Крім того, цей протокол харчування вважається антикандидним: вживання глютена, цукру, казеїну може активізувати потенційно агресивні мікроорганізми, що існують в організмі, включаючи гриби Candida.
Це система харчування, назва якої походить від англійського словосполучення gut and psychology syndrome, що в перекладі означає кишково-психологічний синдром. Цей протокол спочатку був розроблений для відновлення організму людей, які страждають від так званого стану «дірявого кишечника».
Синдром «дірявого кишечника» – це стан, при якому тонка кишка може стати проникною для токсинів та інших речовин, які можуть проникати через стінки та потрапляти в кровотік. Це призводить до різних проблем, зокрема психологічного характеру. У кров надходять частки, які потенційно провокують рецидив запалення, внаслідок чого виникає ризик загострення хронічних захворювань. При психопатології, наприклад, небезпечні токсини можуть потрапити до мозку, що призведе до серйозного ускладнення стану.
Протокол харчування ГАПС також довів свою ефективність за цілого ряду захворювань:
Дотримуватись протоколу GAPS досить складно. Система складається з шести етапів і включає великий список заборонених продуктів харчування, в тому числі:
Дозволена їжа обов’язково має бути органічною. Наприклад, вживання сиру та яєць допустиме, але тільки в тому випадку, якщо вони домашні.
Цей протокол є персоналізованим і може бути адаптований під потреби кожної конкретної людини.
Етіологію аутоімунних захворювань вивчено недостатньо. Загалом захворювання викликаються одночасною дією кількох факторів, включаючи генетичну схильність, спосіб життя та психоемоційний стан. Інакше кажучи, тут задіяні як уроджені, і зовнішні чинники.
Крім того, відомий патогенний вплив на розвиток аутоімунних захворювань. Деякі білки-патогени мають схожість із «рідними» для організму білками, і при попаданні в нього імунна система починає атакувати не лише ці патогени, а й власні клітини організму. В результаті імунні клітини нападають на життєво важливі органи, викликаючи різні аутоімунні захворювання.
При псоріазі, наприклад, атаці піддаються здорові клітини шкіри. А при ускладненнях – суглоби та інші органи. У разі аутоімунної хвороби Грейвса атаці піддається щитовидна залоза, яка відповідає за обмін речовин, енергозабезпечення організму та всі метаболічні процеси всередині клітин. У пацієнтів із ревматоїдним артритом страждають тканини суглобів, а при розсіяному склерозі – оболонки нервових волокон.
Аутоімунний протокол харчування – меню, що сприяє зменшенню запальних процесів в організмі. Воно відновлює проникність кишечника і позитивно впливає стан мікробіома. Адже імунітет людини безпосередньо залежить від здоров’я її травної системи.
Найбільш поширені захворювання, протягом яких можна покращити, дотримуючись цього протоколу:
До рідкісних захворювань відносяться:
Відомо, що повне лікування аутоімунних захворювань неможливе, але покращивши стан шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), відновивши цілісність кишкового бар’єру та виключивши небажані продукти, можливо покращити перебіг хвороби та перейти у стійку ремісію.
Завдання:
При підвищенні проникності в організмі відбуваються такі процеси:
Аутоімунний протокол харчування (Autoimmune Protocol, AIP) – це дієта, розроблена для зменшення запалення та покращення здоров’я людей за наявності аутоімунних захворювань. Ця система харчування заснована на виключенні певних груп продуктів, які можуть спричинити інфекцію в організмі.
Така система корисна для людей з аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит, хвороба Крона, коліт, псоріаз, вовчак та інші. Однак, як і у разі будь-якої іншої дієти, перш ніж почати практикувати аутоімунний протокол харчування, необхідно проконсультуватися з фахівцем.
Це підхід до харчування, коли з раціону тимчасово виключаються певні продукти, здатні викликати негативні реакції організму. До таких відносяться глютен, молочні, яйця, горіхи, соя, риба та інші.
Суть елімінаційного протоколу харчування – у виявленні продуктів, що викликають негативні наслідки, включаючи алергічну реакцію, дискомфорт у ділянці шлунка, головний біль, швидку стомлюваність, дратівливість, проблеми зі шкірою та інші симптоми.
Досягнення цієї мети елімінаційний протокол харчування передбачає поступове виключення з раціону певних груп продуктів. Протягом певного часу (який може змінюватись в залежності від індивідуальних особливостей та стану здоров’я) вживання їх повністю припиняється. Після цього слідує фаза введення, під час якої потроху додають виключене, спостерігаючи за можливими реакціями організму. Такий підхід дозволяє чітко визначити, який продукт є причиною виникнення негативних симптомів.
Елімінаційний протокол харчування може бути корисним інструментом для тих, хто має такі проблеми зі здоров’ям:
До таких продуктів належать:
Вирішити проблему можна, якщо перед вживанням замочувати горіхи та крупи, а інші продукти піддавати тепловій обробці або ферментації.
Найбільша кількість лектинів міститься в пшеничній борошні, картоплі, томатах, баклажанах та перці, меншою мірою у квасолі, гороху та горіхах, а також у яйцях та молочних продуктах тварин, які вигодовані зерном.
Чинники, що сприяють підвищенню проникності:
Значне покращення, як правило, настають уже через тиждень. Але якщо через місяць потрібного ефекту не спостерігається, слід звернутися до фахівця.
Після стабілізації та поліпшення стану слід поступово повертати виключене їстівне та ретельно стежити за реакцією організму, щоб повністю усунути окремі непереносні продукти та вийти в ремісію.
Правила етапу:
На цьому етапі слід уважно прислухатися до свого організму. У разі прояву будь-яких реакцій з боку травної системи (метеоризм, печія, діарея тощо); алергії (свербіж, сльозогінність, закладеність носа тощо); висипу або погіршення загального стану, негайно відмовтеся від вибраного продукту. Рекомендується вести щоденник харчування, щоб нічого не проґавити.
Низьковуглеводний протокол харчування, відомий також як кетодієта, являє собою систему, засновану на обмеженні споживання вуглеводів. Головна мета методу – зниження рівня інсуліну в крові, що сприяє контролю рівня глюкози, зниження ваги та покращення загального стану. Кетогенна дієта передбачає споживання продуктів, багатих на білок, здорових жирів. Раціон зазвичай включає м’ясо, рибу, яйця, молочні продукти, оливкову олію, горіхи, авокадо, зелені овочі.
Низьковуглеводний протокол харчування дає організму сигнал перейти на інший рівень обробки їжі. Коли ми обмежуємо вуглеводи, тіло звикає до використання жирів як основного джерела енергії замість звичайних вуглеводів. Це призводить до активації процесу, відомого як кетоз, коли у процесі розщеплення жирів утворюється багато кетонових тіл. Їхній мозок та інші органи використовують замість глюкози.
Кетодієта допомагає контролювати рівень цукру в крові, зменшує апетит та ефективно спалює жирові запаси. Деякі дослідження свідчать, що низьковуглеводний протокол харчування може бути корисним при лікуванні певних захворювань, таких як цукровий діабет та епілепсія.
FODMAP (від англ. Fermentable Oligosaccharides, Disaccharides, Monosaccharides and Polyols) являє собою спеціально розроблену дієту для людей, які страждають на синдром подразненого кишечника (СРК). Цей протокол допомагає зменшити симптоми: здуття живота, метеоризм, діарея та запори.
Основою FODMAP є обмеження споживання певних видів вуглеводів, які можуть викликати труднощі у травленні та посилювати симптоми СРК. До таких вуглеводів насамперед відносяться лактоза, фруктоза, галактани та поліоли.
Важливо, що протокол харчування FODMAP не є довгостроковою дієтою. Він рекомендується на початковому етапі для оцінки реакції організму на зміну харчового раціону та виявлення індивідуальних тригерів, що спричиняють погіршення симптомів СРК. Після цього, під керівництвом фахівця, можна розробити індивідуальний план харчування, який виключає лише ті продукти, що викликають негативну реакцію в організмі.
З часом все більше людей замислюються про своє здоров’я та харчування. У пошуку ідеального раціону ми часто звертаємося до минулого, до того, що їли та як жили наші далекі предки. І однією з таких дієт, що базується на стародавніх принципах, є палеодієта.
Система харчування будується ідеї повернення до раціону, характерному для наших далеких предків до виникнення сільського господарства та розвитку цивілізації. Вона передбачає відмову від продуктів, які стали звичними сьогодні, таких як зернові, молочні продукти, цукор, небажані добавки та штучні інгредієнти.
Прихильники палеодієти вважають, що вона може принести багато користі здоров’ю. По-перше, вони вважають, що такий раціон дозволяє знизити запалення в організмі, що у свою чергу може запобігти розвитку різних захворювань, таких як серцево-судинні, діабет та ожиріння. По-друге, давні люди не вживали продукти з високим вмістом цукру чи процесованих інгредієнтів. Таким чином, відмова від цих продуктів може допомогти знизити ризик розвитку цукрового діабету та контролювати рівень глюкози у крові.
Крім того, палеодієта зазвичай багата на фрукти, овочі, м’ясо і рибу, що сприяє отриманню достатньої кількості вітамінів і мінералів, білка. Це може призвести до підвищення енергії та покращення фізичної форми.
Але, незважаючи на всі позитивні аспекти, палеодієта має свої недоліки. Виняток із раціону продуктів, багатих на вуглеводи, може призвести до нестачі енергії та низького рівня цукру в крові. Це особливо важливо для людей, які займаються спортом чи виконують фізично важку роботу. Відмова від молочних продуктів може призвести до дефіциту кальцію, що здатне негативно позначитися на здоров’ї кісток та зубів. Тому перед тим як слідувати палеодіету, краще проконсультуватися з фахівцем.
Існує ряд захворювань, у яких рекомендується дотримуватися палеопротоколу. Серед них можна виділити хвороби щитовидної залози, сечостатевої системи, ШКТ, суглобів, печінки та шкіри. Цей протокол харчування особливо рекомендують при інсулінорезистентності, неспецифічному виразковому коліті, хворобі Крона, псоріазі, целіакії, системному червоному вовчаку, багатьох інших захворюваннях.
Суть цієї системи полягає у відмові всіх продуктів, які викликають запалення в кишечнику і порушують склад мікрофлори. Крім раціону, рекомендується змінити графік прийому їжі: є тільки при відчутті реального голоду.
Невід’ємною частиною палеопротоколу є помірні фізичні навантаження та повноцінний відпочинок, включаючи нічний сон тривалістю щонайменше 8 годин.
Незважаючи на те, що такий список обмежень видається надмірним, насправді все не так уже й безрадісно.
Так як обмеження в меню даного протоколу харчування тимчасові, а не протягом усього життя, з ними можна змиритися. Тим більше, якщо результатом буде поліпшення здоров’я та позбавлення від хвороб.
Лікувальні протоколи харчування довели свою ефективність у покращенні стану при різних захворюваннях. Однак важливо враховувати, що кожна людина має особливості. Тому попередньо слід пройти обстеження та отримати консультацію нутриціолога.
Фахівець зможе врахувати всі особливості вашого організму та скласти індивідуальний план харчування, який оптимально впливатиме на здоров’я. Такий підхід гарантує, що лікувальний протокол харчування повністю відповідатиме вашим потребам і призведе до бажаних результатів.
Здоровий орган має корисні бактерії, які допомагають розщеплювати їжу та засвоювати її компоненти, включаючи вітаміни та мінерали. Порушення мікрофлори кишечника може призводити до проблем травлення, уповільнення обміну речовин, набору зайвої ваги. Крім засвоєння поживних речовин цей орган впливає на загальне здоров’я, включаючи імунну систему. Більшість імунітету залежить з його стану, рівня запалення у ньому. Стежити за станом кишківника важливо і для профілактики різних захворювань. Наприклад, дослідження показують, що виразковий коліт, хвороба Крона та багато інших проблем можуть бути пов’язані з несприятливими умовами цього органу. Нещодавно вчені почали досліджувати зв’язок між роботою кишечника та такими захворюваннями, як аутоімунні, діабет, депресія та навіть деякі види раку. У світлі всіх цих факторів зрозуміло, що стежити за станом цього органу є вкрай важливим для підтримки, поліпшення загального здоров’я.
Більшість аутоімунних захворювань є хронічними, людям доводиться адаптуватися до них. Це має на увазі ведення здорового способу життя та правильне харчування. Одним із підходів, які можуть допомогти при таких захворюваннях, є аутоімунний протокол харчування (АІП). Він включає усунення з раціону потенційно шкідливих продуктів. Але, незважаючи на те, що АІП має свої переваги, він також здатний викликати деякі проблеми та завдавати шкоди. Обмеженість дієти, можливо, викликає дефіцит важливих поживних речовин, таких як вітаміни, мінерали та харчові волокна. Крім того, дотримання суворої дієти може призвести до стресу та розладів харчової поведінки. Тому важливо вибирати перевірені системи харчування, які є здоровими та збалансованими. Прикладом такої системи є середземноморський протокол харчування. Він дозволить збільшити частку корисних продуктів у раціоні та зменшити кількість потенційно шкідливих, без будь-яких заборон. Крім того, слідування АІП може призвести до надмірного споживання тваринних жирів, що у свою чергу несе ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Дотримуватися аутоімунного протоколу харчування складно, оскільки з меню виключається великий перелік продуктів. Також АІП не є ліками від автоімунних захворювань: не варто покладатися на терапевтичну силу дієти, відмовляючись від лікування, призначеного лікарем.
LCHF (Low Carb High Fat) – дієта, заснована на зменшенні споживання вуглеводів та збільшенні прийому жирів. Підхід прийшов зі Швеції, отримавши підтримку на державному рівні. Важливим принципом є максимальне скорочення вуглеводів, щоб нормалізувати та стабілізувати обмін речовин та знизити навантаження на травну систему. Цей протокол харчування особливо підходить при лептино- та інсулінорезистентності, а також діабеті II типу. Важливо відзначити, що кількість споживаного білка має бути помірною. Фрукти із високим вмістом цукру рекомендують замінити на кислі ягоди. Дієта LCHF забезпечує організм енергією, необхідною для нормального функціонування, а падіння споживання вуглеводів сприяє зниженню рівня цукру в крові. Протоколи можна поділити на дві основні категорії, залежно від ступеня суворості дотримання рекомендацій: Ліберальний. На добу дозволяється вживати до 100 г вуглеводів. Помірна. Допустима добова норма вуглеводів – не більше 50 г. Цей підхід до харчування має свої переваги та недоліки, тому його застосування вимагає консультації з лікарем або нутриціологом, який підбере найбільш відповідний раціон, виходячи з індивідуальних особливостей організму.