Перенос і контрперенос у психологічному консультуванні 🔄

Клієнт та психолог, як і всі люди, мають свої психологічні проблеми. У процесі консультування часто відбувається так званий трансфер цих проблем як від клієнта до психолога, і у зворотному напрямі. Ці явища відомі як перенесення та контрперенесення. Про те, що це таке, ви дізнаєтесь із статті.

Перенесення та контрперенесення у консультуванні: що це таке?

Перенесення визначається у психології як проекція на психолога почуттів та емоцій, які переживає клієнт. Контрперенос — це реакція психолога у відповідь на перенесення клієнта. Контрперенос психолога – це привнесення у процес психологічного консультування власних переживань, невирішених проблем, емоційних станів . 

Поняття перенесення та контрперенос з’явилися у психоаналізі, їх запровадив Зигмунд Фрейд. Але якщо перенесення він сприймав як позитивний елемент зв’язку консультанта з клієнтом, контрперенос Фрейд вважав перешкодою в ефективній психотерапії. Контрперенос – Власне вихід психолога за межі дозволеного зближення з клієнтом.

Поняття перенесення та контрпереносу досліджено у книзі «Психологія перенесення. Інтерпретація на основі алхімічних зображень», автор Карл Юнг. Основні відмінності перенесення та контрперенесення у спрямованості впливу. 

Контрперенос проявляється у процесі терапії з різних причин:

• прагнення отримати позитивний відгук від клієнта;
• романтичний потяг до клієнта – еротичний контрперенос;
• реакція у відповідь на сильні емоції та переживання клієнта.

Контрперенос, як у психології, буває як із негативним, і з позитивним ефектом. Відповідно розрізняють види контрпереносу:

• ідіосинкратичний – негативна реакція, що спирається на власний досвід та переживання консультанта. Завдання консультанта – вчасно усвідомити виникнення контрперенесення;
• гомогенний – адекватна позитивна реакція консультанта на проблеми клієнта.

Перенесення – природна реакція клієнта, задавленого проблемами та негативом. Контрперенос у психотерапії може призвести до того, що консультант займе позицію обвинувача стосовно клієнта і цим лише посилить його стан.

Перенесення та контрперенесення в гештальт терапії трактується, виходячи з методів спілкування консультанта та клієнта:

• перенесення з боку клієнта;
• психологічний контрперенесення консультанта;
• перенесення з боку консультанта – реакція на деякі типи клієнтів;
• контрперенесення у відповідь на консультанта;
• вираження почуттів клієнта до консультанта;
• вираження почуттів консультанта до клієнта.

Виділяють також конкордантне контрперенесення, коли консультант відчуває до клієнта почуття, аналогічні тим, що виникають у клієнта до консультанта.

Робота з контрпереносом

Відносини переносу і контрпереноса, що у процесі спілкування з психологом, можуть негативно позначитися результаті процесу психологічного консультування. Тому консультантові важливо стежити за своїм станом. У разі появи негативного контрперенесення:

1. Слід тимчасово призупинити роботу та розібратися зі своїми відчуттями, провівши самоаналіз.
2. Звернутися за допомогою до досвідченіших колег і провести супервізію .
3. Пройти особисту психотерапію для того, щоб не відповідати на перенесення клієнта з виробленням відповідної навички, а також психоаналіз. У психології рекомендується чергувати дані процедури.

Перенесення і контрперенос у психології — природні людські реакції, які можуть виникати в процесі психологічного консультування. Важливо, щоб вони не мали негативного впливу на стан та становище клієнта.

«Психологія»