Ближче не підходь!: що таке зони спілкування? 🚧

Бажаєте з першого погляду зрозуміти, які стосунки пов’язують людей? Спробуйте проаналізувати їхні зони спілкування. Які вони бувають і що означають, розповідаємо у статті.

Що таке зони спілкування?

Зони міжособистісного спілкування – це відстань, на яку ми підходимо до співрозмовника. Психологи встановили, що під час комунікації важливими є будь-які невербальні сигнали:

• поза;
• міміка;
• жести;
• орієнтація у просторі.

Останнє — і є зони спілкування, які вивчає окрема галузь соціальної психології (проксеміка). Дотримуючись правильної дистанції, можна побудувати комфортні стосунки, висловити неприйняття або встановити раппорт . 

Класифікація

Соціологи виділяють 4 види зон:

1. Інтимне.

    

2. Особиста.
3. Соціальна.
4. Публічна.

Чим вони відрізняються і в яких випадках доречні, розглянемо нижче.

Інтимна зона

Відстань до 45 см. На таку дистанцію ми підпускаємо тільки найближчих людей: партнерів, батьків, дітей, «нерозлучних» друзів. Якщо сторонній вторгається в інтимний простір, ми відчуваємо сильний дискомфорт, роздратування, намагаємось відійти. Такої відстані рекомендується дотримуватися лише в неформальній обстановці: на побаченні або вдома.

Особиста зона 

Відстань від 45 до 120 см, трохи далі витягнутої руки. Найкомфортніший варіант для людей, до яких ми дружньо налаштовані: друзів, колег. На таку відстань можна також оптимальна дистанція для обслуговуючого персоналу, консультантів в магазині. 

Соціальна зона

Дистанція для людей від 1,2 до 3 метрів. Це відстань, яку слід дотримуватися на офіційних заходах, при знайомстві з новим колегою або у разі розмови з людиною, чий статус вищий за ваш. Дотримання соціальної зони важливе у ділових відносинах, це частина корпоративної культури та етикету. 

Публічна зона

Відстань понад 3 метри, яку ми встановлюємо із сторонніми. Така дистанція дозволяє спостерігати за оточуючими, реагувати на їхні дії, але не вступати у взаємодію, якщо не хочеться. 

Чому межі порушуються?

Існують ситуації, у яких зони чи межі міжособистісного спілкування порушуються. Це може бути пов’язано з такими факторами:

1. Особливості культури. В азіатських країнах співрозмовники знаходяться ближче один до одного, європейці вважають за краще триматися на відстані навіть з друзями. Якщо до вас близько підійшов представник іншої культури, не поспішайте сприймати це як нав’язливість і вступати в конфлікт . 
2. Соціальний статус. При спілкуванні з людиною, чий соціальний статус вищий за нашого (керівник, вчитель, письменник, відомий блогер), ми підсвідомо тримаємо дистанцію. Це вияв поваги, який дістався нам від первісних предків.
3. Стать і вік. Психологи зазначають, що діти та літні люди менше дотримуються меж спілкування, намагаються стати ближче до співрозмовника. Це справедливо для багатьох жінок: їм комфортніше стояти близько до подруг і колег однієї з ними статі. Докладніше питання гендерного сприйняття ми висвітлюємо у статтях розділу « Психологія» .
4. Виховання та індивідуальні особливості. Про особистісні кордони в Україні заговорили нещодавно. Тому не дивуйтеся, що є ті, хто не дотримується комфортної дистанції і намагається підійти ближче. У таких випадках або відійдіть від співрозмовника або прямо скажіть йому, що він вторгається у ваш простір.

Іноді обставини складаються отже ми можемо витримувати зони спілкування. Наприклад, їх неможливо дотримуватись у ліфті, громадському транспорті або тісному кабінеті. Тому у більшості виробляється психологічний захист від таких ситуацій, що знижує дискомфорт. 

Якщо ви хочете краще розумітися на особливостях міжособистісної взаємодії, записуйтесь на навчання «». За допомогою програми ви навчитеся гармонійно спілкуватися і краще розуміти оточуючих.